ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ

Пригадую, як «при німцях» (1984 рік) совєтська пропаганда критикувала свіжий американський фільм «Червоний світанок» («Red Dawn») – яскравий приклад рейґанівського (славної пам’яті Рональд Реаґан, 40-й президент США, який своїм «хрестовим походом» проти «Імперії зла», з великою рішучістю зіштовхнув рахітного колоса СССР до смітника історії) агітпропу. Як тоді хотілося хоч аднім ґлазком глянути на те кіно!..

І от зараз, коли Залізна завіса впала разом із Імперією зла, а агонізуюча її правонаступниця – Московія, огризаючись на увесь світ, ось-ось загнеться сама, трішки дивує, що Україна, яка стоїть в авангарді її могильщиків, не популяризує на своєму медіа-просторі оті вже давні антисовєтські кіна…

Оцією «дисертацією» я й роблю спробу заповнити дану прогалину таким собі ревю із власної колекції фільмів заданої тематики. І інтернет Вам, кого зацікавить - у поміч! (Єдине, що засмучує: оці всі кіна дубльовано та перекладено московітською говіркою)

 

Асауленко, або Неймовірні спогади про південно-африканський простір пригод

Понад 30 років минуло часу від подій, які я хочу закарбувати у своїх рукописах. Але десь у лабіринтах свідомості все ще ширяє сумнів і невпевненість: чи було це зі мною?...

Починаючи від 1995 року – коли мене «попустило», я дійшов висновку: так, було! Та, розповідаючи інколи про це на різних пиятиках, я наривався подеколи на вороже не сприйняття своєї оповідки, мовляв, так не буває – тому, що не буває взагалі. І я, пом’якшуючи атмосферу, не те, щоби погоджувався – просто, не наполягав мені вірити. Бо ж підсвідомо закрадався сумнів: а може й насправді, все це плід мого уявлення. Нехай і так! Та це не означає, що я маю закреслити майже рік свого життя. Чудовий і небезпечний!

1984 рік став жахливим роком для Совєтського Союзу. Генсеки КПСС мерли як мухи. Американський Рейґан, назвавши СРСР «імперією зла», закликав вільний світ у «хрестовий похід» проти нього. Одним із результатів чого стали найбільші втрати совєтських військ у Афґаністані з часу його воєнного вторгнення туди у 79-му… На означений рік (1984) я мав свої 19 років і, як переважна більшість молоді призовного віку, жахався потрапити в армію. Вона взагалі була лайном. Але коли з Афґану почався вал цинкових трун, а нещасним батькам на кладовищах забороняли й згадувати, звідки привезли їхніх синочків, це лайно стало ще й страшним. Лайном!

 

Віталій Асауленко

Karkas1

ВІД АВТОРА
Життя Карла Лєвінсона, судячи з усього, є, певною мірою, феноменом. Тому розповідь про цю людину, а також (навіть, у більшій мірі) історичні паралелі, пропущені крізь призму його життя, є справою відповідальною...
Прочитавши „Каркас”, читач знайде відповіді на найбільш туманні питання нашої сучасної історії, події якої довгі десятиліття були приховані за щільною попоною брехні і дезінформації.
„Каркас” не варто вважати суцільною видумкою автора. Ймовірний збіг подій, географій, хронологій, а також, діючих осіб з реальністю, автор прохає вважати проявом його не дрімаючого та яскравого генія.